бул. Перова, 3, Київ, Україна, 02000 (044) 362-55-60 nabir12@ukr.net

РУДОЛЬФ  ШТАЙНЕР ЯК ЗАСНОВНИК ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ПЕДАГОГИКИ

 

В основі вальдорфської педагогіки  лежать ідеї, обґрунтовані  відомим філософом та педагогом Рудольфом Штайнером, який народився в Австро-Угорщині у 1861 році.

Його життєвий шлях  був спрямований на різнобічне пізнання людини, Всесвіту та розвитку людського суспільства. Маючи особливі здібності у сприйнятті природи, він  вважав своїм завданням пошук нових методів дослідження внутрішнього світу людини на науковій основі. В результаті, базуючись на органічному синтезі космічних процесів та основних напрямків розвитку людини й людства, він створив  духовно-наукове людинознавство – антропософію (від грецьких слів «людина» та «мудрість»).

На початку ХХ століття Штайнер виступає з доповідями про результати своїх досліджень серед представників різних кіл суспільства, пише та видає важливі наукові та науково-популярні праці. В ці роки зростає кількість його прихильників та учнів. У них виникають нові питання, які, в свою чергу, спонукають Штайнера виявляти ініціативу та вносити антропософські ідеї у нові сфери діяльності. Він пише декілька драм-містерій і ставить їх на сцені, створює нове мистецтво руху, яке  за допомогою жестів виражає різні якості звуків мови та музикальних тонів – евритмію. У Дорнаху під Базелем (Швейцарія) будує за власним проєктом незвичайну будівлю, яку назвав Ґетеанумом. Цей палац стає центром духовно-наукової роботи, рідним домом для різних видів мистецтва.

Завдяки ретельному спостереженню за біоритмом рослин та їхнім зв’язком з космічними природними ритмами Штайнер та його послідовники  розробляють нові методи землеробства, виникає  біодинамічне сільське господарство. На сьогодні площа земель, на яких практикується таке ведення господарства, перевищує 1 млн. га, а попит на біодинамічні продукти у світі постійно зростає.  

Всебічний аналіз розвитку людини як цілісної істоти дозволяє по-новому подивитися на способи її здорового супроводу протягом життя – на виховання, навчання та лікування. Саме в цей час у Штайнера   народжуються ідеї, які невдовзі сформуються у вальдорфську педагогіку та антропософську медицину.

Суспільство на той момент переживало катастрофічні наслідки жахливих потрясінь після першої світової війни. Навесні 1919 року Німеччина опинилася під загрозою громадянської війни. Панувало безробіття, економіка занепадала, насувались демонстрації, невдоволення. Гостро постало питання про майбутнє Німеччини та усього світу. Тому в цей складний час Штайнер наважився виступити зі своєю концепцією соціального перетворення суспільства. Він пише звернення до німецького народу, виступає з промовами та доповідями. І хоча приклади, які він наводив у своїх статтях та промовах, були зумовлені реаліями того часу, вони залишаються актуальними і сьогодні. 

Штайнер запропонував концепцію «трикомпонентного» суспільства, де органічно поєднуватимуться духовна свобода у сфері культурного життя, демократична рівність у правовому аспекті та соціальне братерство в економічній діяльності. Саме такий спосіб співіснування людей, на його думку, відповідав здоровому розвитку як окремої людини, так і людської спільноти.

У 1919 році Штайнер сподівався, що державні діячі, які усвідомлюють ступінь своєї відповідальності, вживатимуть необхідних заходів, щоб досягти мирного демократичного розвитку суспільства. Але його сподівання не здійснилися. Він прогнозував, що в іншому випадку  людство прямуватиме шляхом тоталітаризму, революцій та війн – доти, доки не будуть задоволені вимоги соціального порядку, що відповідають духу часу. Вся історія ХХ та початку ХХІ століття підтвердила його передбачення.

Рудольф Штайнер вважав, що для перебудови суспільства  необхідно виростити нових людей, творчо реформувати систему освіти та виховання. Тому він розробляє принципи нової педагогіки, а також відповідним чином готує вчителів.

У 1919 році у Штутгарті з власної ініціативи директора цигаркової фабрики «Вальдорф-Асторія» Еміля Мольта та під педагогічним керівництвом Рудольфа Штайнера була відкрита перша Вальдорфська школа для дітей робітників фабрики. У школі було вісім класів та 256 учнів. Діяльність школи невдовзі привернула увагу педагогічної спільноти. Штайнера запрошують до різних міст Німеччини, Швейцарії, Англії для виступу з доповідями про засновану ним педагогіку. Застенографовані, вони разом із семінарами для вчителів Штутгартської школи складають педагогічну спадщину Штайнера, яка нараховує 15 томів. 

Вражає, що діяльність Рудольфа Штайнера в останні роки його життя торкалася практично всіх сфер життя людини. Серед них – заснування Вальдорфської школи та антропософських товариств у Німеччині, Норвегії, Англії, Австрії, Голландії, Швеції, Швейцарії; численні лекції з природознавства, сільського господарства, медицини, педагогіки, евритмії, мови та драматургії, лекції для священиків Громади Християн. За кілька місяців до смерті, за 272 дні він прочитає 338 лекцій, проведе 68 виступів та зустрічей.

30 березня 1925 року Рудольф Штайнер помер у майстерні в Ґетеанумі у швейцарському Дорнаху. 

Спадщина Рудольфа Штайнера – понад 350 виданих томів. Заснований ним антропософський рух знайшов величезну кількість послідовників у всьому світі. Його ідеї втілені у життя у Вальдорфських дитячих садках та школах, школах мистецтв та евритмічних академіях, у лікувально-педагогічних закладах, фармацевтичних фірмах, біологічно-динамічному сільському господарстві.

У результаті істотних переваг вальдорфської педагогіки над традиційними формами навчання Вальдорфські школи поширилися  по всьому світу, незалежно від національності країни, її релігійного або культурного складу. 

За 100 років існування вальдорфська (або Штайнер-педагогіка)  не лише не застаріла, але й набула нового сенсу. У 2000 році ЮНЕСКО визнало її педагогікою ХХІ століття.